Вінчунь куен

Вінчунь куен (永春拳 -yongchunquan) – китайська система підготовки і виховання особистості, яка напрямлена на вдосконалення фізичних, психологічних та моральних якостей практикуючого. В системі пропонується комплексний підхід до тренувань. Це дозволяє зберегти всебічність та цілісність, що дає можливість запобігти односторонньому розвитку особистості.

Вінчунь виховує впевненість у собі і дає реальні навики, які ефективно можна використати в цілях самооборони. Коли з’являється впевненість, то притуплюється відчуття страху, а з тим зникає агресія. Тоді приходить відчуття цілісності і гармонії з оточуючим нас світом. Тренування дають можливість перейти на вищий психологічний та фізичний рівень. Вінчунь виховує повагу до справи якою займаєшся, вчить поважати своїх батьків та вчителів, чоловіків та жінок, старших та молодших. Практикуючий повинен проявляти терпіння і розуміння відносно всіх людей не залежно від того чи вони практикують бойові мистецтва чи ні. Інтелектуально-психологічний досвід, взятий з уроків на тренуваннях, повинен використовуватися в усіх площинах життя. Система тренувань дає навики, які реально допомагають витримувати стресові ситуації, що виникають в повсякденному житті. Вінчунь вчить контролювати своє тіло та емоції за будь-яких обставин.

„Вінчунь куен” з китайської перекладають як „кулак вічної весни”. Стиль почав свій розвиток більше як 300 років назад. Говорять, що технічну основу системи розробили п’ятеро монахів з південного храму Шаолінь, серед яких була монахиня Нг Муй. Саме вона стала основним носієм знань. Невдовзі всі знання та бойову техніку вона передала дівчині на ім’я Ім Він Чунь, яка в свою чергу передала знання своєму чоловікові Леонг Бок Чо. Він назвав систему на честь своєї дружини.

Так як основа бойової техніки була напрацьована жінкою, то вінчунь працює на дієвих, в свою чергу унікальних принципах. Техніка уникає протиставлення сили силі. Практики вінчунь не зупиняють и не протидіють силі, яка напрямлена на них в атаці противника. Метод системи пропонує зміститися, відхилитися, зійти з лінії атаки. Протиборство уникається. Через те в техніці є багато різноманітних спіралеподібних та кругових рухів. Використання принципу „центральної лінії” є одним із найважливіших. Бойова техніка ефективно застосовується при реалізації її по найкоротших траєкторіях від атакуючого до нападаючого і навпаки. В атакуючих рухах надається перевага прямолінійним траєкторіям, які забезпечують безпечність і високу швидкість виконання техніки. В блокуючих – круговим і спіралеподібним. В техніці робиться акцент на одночасне використання обох рук в атаці і захисті, у поєднанні з техніками ніг. Це дозволяє адекватно реагувати в самих непередбачуваних ситуаціях. Інтенсивно використовуються контактні рефлекси під час контакту ударних і блокуючих частин тіла. За допомогою спеціальних вправ, напрацьовується вміння оцінювати положення кінцівок та супротивника в цілому, орієнтуючись по вібрації, яка передається через руки та ноги. Використання нейтральної позиції та симетрія – один з козирів стилю вінчунь. Всі техніки тренуються на обидві сторони, використовуючи лівопередню, правопередню і нейтральну стійки. Таким чином забезпечується симетрія і гармонічність розвитку лівої і правої частин тіла.

Отож, з прикладної точки зору, вінчунь куен – система ударів руками, ногами, кидків, і різноманітних больових прийомів. Акцент робиться на ближній бій. Саме тому в тренувальному процесі багато уваги приділяється гнучкості, витривалості і балансу тіла. На вищому рівні підготовки в тренувальний процес вводяться вправи, що напрямлені на акумуляцію внутрішньої енергії.

Та все-таки, не беручи до уваги ефективність бойових технік, мета тренувань – через бойове мистецтво пізнавати себе. Методика вінчунь вимагає постійності і уважності. Вона настроює практикуючого на серйозну психологічну і фізичну роботу і розгортає широкий спектр досвіду, який повинен активно використовуватися в повсякденному житті.